З її допомогою можна записувати, а потім відтворювати зображення тривимірних об'єктів, які схожі на реальні. Формально термін голографія (інш. грец. holo graphy – «пишу все») ввів англійський фізик угорського походження Денніс Габор.
Голографія знайшла застосування в спектроскопії, фотограмметрії, мікроскопії та голографічної інтерферометрії, а також у справі запису інформації та створення захисних пристроїв для документів.
Голограми дозволяють відображати об'єкти у тривимірному просторі навіть без застосування спеціальних окулярів. Таке зображення можна використовувати на презентаціях, ділових заходах, у музеях, у флагманських магазинах — скрізь, де важлива взаємодія з об'єктом.
Простіше кажучи, голограми є тривимірними зображеннями, що генеруються інтерференційними світловими променями, які відображають реальні, фізичні об'єкти. На відміну від звичайних 3D проекцій, голограми можна побачити неозброєним оком. Немає необхідності носити 3D-окуляри.