В 1957 Рональд Маккейс (Ronald Mackeith) і Пол Полані (Paul Polani) визначили ДЦПяк непрогресуюче ураження головного мозку, що з'являється в ранні роки і характеризується порушенням руху і положенням тіла.
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) – група захворювань головного мозку, що виникають внаслідок його недорозвинення або ушкодження в процесі вагітності або пологів, і що проявляються руховими розладами, порушеннями мови та психіки.
Ранні ознаки розвитку ДЦП включають: Затримку досягнення таких віх розвитку як контроль голови, перевертання, досягнення предметів рукою, сидіння без підтримки, повзання чи ходьба. Утримання "дитячих" чи "безумовних" рефлексів, які у нормі зникають через 3-6 місяців після народження.